Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет водного господарства та Природокористування Кафедра економіки і підприємства Контрольна робота з дисципліни «Історія економіки і економічної думки»  1.Господарський розвиток світу в період становлення монополістичного капіталізму Наступний етап у розвитку товарного виробництва отримав назву монополістичного капіталізму. Він починає формуватись в останній третині XIX ст., і перехід до цього етапу пов'язаний з революційними змінами в продуктивних силах. У цей період відбулася науково-технічна революція. За короткий історичний час було винайдено спосіб передачі електроенергії на відстань, двигун внутрішнього згорання, брати Райт вперше піднялись у небо на літаку, винайдено радіо. З'явилися трамвай, автомобіль, тепловоз, а в металургійному виробництві - бесемерівський та мартенівський способи виплавки сталі. На фоні цих величезних зрушень у продуктивних силах конкуренція приводила до концентрації капіталу і виробництва. Згодом з'являється і таке явище, як централізація капіталу, коли окремі підприємці заради збільшення прибутку об'єднують свої капітали. Це об'єднання було як добровільним, так і недобровільним, яке здійснювалось унаслідок поглинання однією більш потужною фірмою іншої, менш сильної. На базі концентрації та централізації капіталу та виробництва виникають монополії. Це великі потужні підприємства, які виготовляли таку частку продукції, що давала їм можливість установлювати ціни на ринку й отримувати надприбутки. Слід зазначити, що поява монополій є об'єктивним явищем, яке обумовлено дією економічних законів товарного виробництва. Гонитва за прибутком, дія закону додаткової вартості породжують конкурентну боротьбу, наслідком якої є концентрація виробництва й капіталу. Ці явища в умовах науково-технічної революції надзвичайно посилюються і ведуть до виникнення промислових монополій. Процес концентрації і централізації виробництва та капіталу був суперечливим і дуже різноманітним. Це привело до появи різних форм монополістичних об'єднань. До найбільш простих форм монополістичних об'єднань слід віднести такі як рінги, корнери, пули, конвенції. Вони являли собою, як правило, тимчасові угоди між капіталістами з метою отримання максимального прибутку. Коли мета досягалась, такі об'єднання розпадались, бо тимчасовий характер їх існування обумовлювався вже в момент їх створення. Учасники таких об'єднань найчастіше домовлялись про єдині ціни, за якими вони будуть продавати свій товар протягом певного періоду. У подальшому формуються більш стійкі й організаційно доволі складні форми монополістичних об'єднань. Класичними формами таких об'єднань стали картелі, синдикати, трести й концерни. Картель - це об'єднання підприємств, як правило, однієї галузі, у якому кожен учасник зберігає власні виробничу й комерційну самостійність. Учасники такого об'єднання, як правило, домовляються про встановлення єдиної монопольно високої ціни. Це є головною базою для отримання монопольно високого прибутку. Але рішення про високі ціни практично завжди доповнюється угодою про поділ ринку збуту, обмеження виробництва продукції шляхом установлення відповідних квот для кожного члена картельного об'єднання, а також санкції проти тих його учасників, хто порушує встановлені правила. Картельна форма монопольних об'єднань мала місце в багатьох країнах, але найбільш поширеними були картелі в Німеччині. Особливо це посилилось з приходом до влади в 1933 р. Гітлера. Його уряд проводив програму примусового картелювання. Синдикат - це така форма монопольного об'єднання, учасники якого зберігають свою виробничу самостійність, але втрачають комерційну. Це досягається шляхом створення спільної організації зі збуту продукції, що приводить до зменшення витрат на реалізацію продукції для кожного члена такого об'єднання і прискорює сам процес реалізації. Наслідком цього є зростання прибутку. Найбільш поширені синдикати були в царській Росії. Дуже потужні й відомі - були такі синдика...